МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ ВІДДІЛ ОСВІТИ Матеріали проведення листопадової акції «Здорова дитина - майбутнє України» Поливанівський дошкільний навчальний заклад Завідуюча Корж С.О.______ с. Поливанівка 2011р. № Дні місяця Умовний тиждень Назва тижня 1 З 1 по 4 листопада 1-й тиждень Здоров'я дитини 2 З 7 по 11 листопада 2-й тиждень Гігієни дитини 3 З 14 по 18 листопада 3-й тиждень Безпеки дитини 4 З 21 по 25 листопада 4-й тиждень Гарних манер і здорових звичок 5 З 28 по 30 листопада Підведення підсумків акції Тиждень здоров'я дитини Тема: «Ти — здоровий» Мета: Дати уявлення про основні показники здоров'я (гарне самопочуття, апетит, настрій, бажання діяти тощо). Результат: Розпізнавання дитиною показників здорового самопочуття. Обладнання: малюнки додатку А, Б, В, Г, Д; роздатковий матеріал: картки із схематичним зображенням двох чоловічків без личок, кольорові олівці. Хід заняття. 1. Організаційна хвилинка. 2. Мотивація пізнавальної діяльності. Гра «Домалюй личка чоловічкам». • Уявіть, що один із чоловічків здоровий, а другий — хворий. Які в них будуть личка? Домалюйте. 3. Вступна бесіда. Практична робота за допомогою додатка А. 4. Розглядання малюнків (додаток Б) та обговорення здорового способу життя. Фізкультхвилинка «Веселі малята». Дружно разом піднялись, вліво, вправо подивились. Потім хутко повернулись, всім навколо посміхнулись, поплескали у долоні і побігали, як поні. Хай лунає всюди сміх, ми, малята, кращі всіх! Прослуховування уривка з української народної казки «Котигорошко». КОТИГОРОШКО (Українська народна казка) (Уривок) Одного разу пішла жінка на річку прати, коли ж котиться горошинка по дорозі. Жінка взяла горошинку та й з'їла. Згодом народився в неї син. Назвали його Котигорошком. Росте та й росте той син. Не багато літ, а вже великий виріс. Одного разу батько з сином копали колодязь — докопалися до великого каменя. Батько побіг кликати людей, щоб допомогли його викинути. Поки батько ходив, а Котигорошко узяв той камінь, підхопив та й викинув. От і питається раз Котигорошко в батька, в матері: — Десь повинні були в мене бути брати й сестра? — Е-е, — кажуть, — синку, була в тебе і сестра, і шестеро братів. Сестру твою Змій украв, а брати пішли її визволяти, та більше їх і не бачили. — Ну, — каже Котигорошко, — так я ж піду їх шукати. Батько й мати умовляють його: — Не йди, сину: шестеро пішло, та загинуло, а то ти один щоб не загинув?! — Ні, таки піду! Узяв Котигорошко важку булаву, що коваль йому скував, поклав у торбу буханців, попрощався — пішов. От іде він, іде, та й зайшов у ліс. Іде тим лісом, коли приходить до Змієвого двора. Входить у двір, тоді в будинки, а Змія нема, сама сестра Оленка вдома. — Здорова була, дівчино! — каже Котигорошко. — Здоров був, парубче! Та чого ти сюди зайшов: прилетить Змій, то він тебе з'їсть. — Отже, може, й не з'їсть! А ти ж хто така? — Я була одна дочка в батька й матері, та мене І Змій украв, а шестеро братів пішли визволяти, та і Змій їх до темниці закинув. — Отже, може, я тебе визволю, — каже Котигорошко. — Де тобі визволити? Шестеро не визволило, а от ти сам! — каже Оленка. — Дарма! — відказує Котигорошко. Та й сів біля вікна, дожидається. Коли це летить Змій. Прилетів, побачив Котигорошка, та й питається: — Агов, хлопче, — а чого тобі тут треба? Битися чи миритися? — Де то вже миритися, — битися! — каже Котигорошко. — Ходім же на залізний тік! Прийшли. Змій і каже: — Бий ти! — Ні, — каже Котигорошко, — бий ти спочатку! От Змій ударив його, так по кісточки і ввігнав у залізний тік. Витяг ноги Котигорошко, як махнув булавою, як ударив Змія, — ввігнав його в залізний тік по коліна. Вирвався Змій, ударив Котигорошка, — того по коліна ввігнав. Ударив Котигорошко вдруге, по пояс Змія увігнав у тік, ударив утретє, — зовсім убив. Пішов тоді в темниці глибокі, відімкнув своїх братів, а вони тільки-тільки що живі. Забрав тоді їх, забрав сестру Оленку, та й пішли додому.  Чи сподобався тобі Котигорошко. Розкажи чим саме? «Веселе завдання» з додатка Г. Розглядання малюнків (додаток В) та бесіда за опорними завданнями і запитаннями (Додаток В, Д). Підсумки заняття. • За якої умови ми можемо бігати, гратися, працювати, радіти життю? • Що означає вести здоровий спосіб життя? • Що із сьогоднішнього заняття вам запам'яталося найбільше? Тема: «Якщо хворієш» Мета. Вчити розрізняти основні ознаки захворювання (біль, поганий апетит, висока температура тіла, загальмовані рухи, кволість). Формувати навичку правильно поводитися під час хвороби (дотримуватися постільного режиму, приймати ліки, доповідати дорослим про своє самопочуття). Результат. Розуміння дитиною ознак захворювання та необхідності слухатися батьків і лікаря під час хвороби. Хід заняття. 1. Організаційна хвилинка. 2. Мотивація пізнавальної діяльності. Відгадування загадок.  1. Хто людей з біди рятує і хвороби всі лікує — призначає процедури, і таблетки, і мікстури. (Лікар)  2. Він для кожної людини ліки має й вітаміни, гляне на рецепт уважно, що і як робить підкаже. (Аптекар) 3. Вступна бесіда. Практична робота за допомогою додатка Ж. 4. Перегляд малюнків (додаток З) та обговорення дій хворої дитини. Фізкультхвилинка «Млин» Поставили руки в боки, рівно нахилились і на млин усі гуртом враз перетворились! Вітер дме і завиває, млин повільно повертає. 5. Практична робота за додатками К, Л. Складання розповіді «Як Карлсон хворів». 6. Гра за посібником «Правильно — неправильно» (додаток Л). 7. Підсумки заняття. • Які ознаки захворювання людини? • Як слід поводитися, якщо захворів? Тема: «Щоб бути здоровим» Мета. Допомогти дитині усвідомити власну роль у збереженні здоров'я. Сформулювати поняття про основні засоби протидії хворобі. Результат. Осмислення дитиною необхідності піклуватися про своє здоров'я, дотримуючись основних правил здорового способу життя. Хід заняття.  Організаційна хвилинка.  Мотивація пізнавальної діяльності. Гра «Злови пораду, корисну для здоров'я». • Я кидатиму м'яч вам по черзі. Ловіть його, якщо почуєте пораду, корисну для здоров'я, і відкидайте, як я пораджу щось некорисне. (Наприклад: розчісуйся кожного дня; гуляй без шапки взимку; тощо).  Вступна бесіда. Практична робота за допомогою додатку М.  Практична робота за малюнками додатку М. Міркування, що і як допомагає берегти здоров'я. Фізкультхвилинка «Білочки». Лапки вбоки, вгору вушка — скачуть білочки-подружки. Раз, два, три, чотири, п'ять, по гілках вони летять. Кожен ранок на галяві спритно роблять вільні вправи... Раз, два, три, чотири, п'ять! Люблять білочки стрибать! Читання уривка вірша Т. Лисенко «Мікроби» та обговорення прочитаного. МІКРОБИ — Звідки взялися хвороби? — їх створили злі мікроби. Це — маленькі злодіяки, хулігани, розбишаки, що живуть усюди, де є повно бруду: у болоті і грязюці, у смітті та у пилюці, під брудними нігтями, пазурами й кігтями... Той, хто руки не помиє, їх ковтне та захворіє. І тому, малята, слід вам пам'ятати: будете вмиватися, митися, купатися, повтікають злі мікроби, разом з ними всі хвороби. Поросятко захворіло, бо ніколи рук не мило, їло яблука гнилі, що валялись на землі. І болить живіт у нього, маму зве на допомогу, стогне, гратися не хоче, плаче навіть серед ночі. Мама-свинка воду гріє, варить ліки з деревію, міряє температуру, пить дає гірку мікстуру. Порося поклала в ліжко, казку почитала з книжки. І сказала мама-свинка: - Пам'ятай гарненько, синку, щоб ніколи не хворіти, треба руки з милом мити. Вимий вушка, носик, шию не в калюжі, не в помиях, а чистенької водички набери собі з кринички. Мий всі овочі та фрукти, тільки свіжі їж продукти. І тоді, моє свинятко, Буде все у нас впорядку! Тетяна Лисенко  Як називаються збудники хвороб?  Де живуть мікроби? Як з ними боротися? Підсумки заняття. • Що слід робити, аби мати міцне здоров'я? • Що для вас на занятті було найцікавішим? Тиждень гігієни дитини Тема: «Хто, хто в ротику живе?» Мета: учити дітей опікуватися станом власного здоров'я, закріпити знання про органи ротової порожнини, зокрема зуби, та особливості гігієнічного догляду за ними; продовжити знайомити вихованців із тематичними загадками, програмовими літературними віршиками, викликати емоційний відгук на них. Хід заняття Дидактична гра «Відгадай загадки» Повен хлівець Білих овець, Між них – рожевий один баранець. (Рот, зуби, язик.) Дружні білі брати Стали у два ряди, Мені їсти помагають – Все жують та ремиґають. (Зуби.) У дорослих всі на місці, А в діток міняються, Бо молочні – випадають, Постійні – з'являються. (Зуби.) Люблять вони полоскання, Чищення на ніч і зрання, Схвалюють пасту та щітку, В роті живуть… Хто це, дітки? (Зуби.) Бесіда «Ти і твої зубки» Обладнання: тематичні сюжетні картки: дитина чистить зуби, зубний лікар за роботою. Вихователь. Діти, усі наші частини тіла, органи – дуже важливі для нас та нашого здоров'я. Серед них особливе місце належить зубам. Хто розкаже, для чого йому зубки, що ми робимо зубами? (Пережовуємо їжу.) Які зуби у здорової людини, який вигляд мають вони? (Вони міцні, рівні, білі, блискучі). Правильно. А чи знаєте, ви, малята, що якщо ми не допоможемо нашим зубкам, вони самі по собі навряд чи будуть такими – красивими, білосніжними, здоровими. А вся справа у тому, що зубки, як і інші частини нашого тіла, потребують з боку його господаря – себто вас – турботи та піклування. Як кожен із вас повинен ставитися до власних зубів? (Дбайливо, турботливо). Хто хоче розказати, як же він доглядає за своїми зубками, що робить для того, щоб вони були красивими і головне – не хворіли? (Я двічі на день чищу зуби, намагаюся кожного разу після їжі полоскати рота чистою водичкою, стараюся їсти не багато солодощів, а більше – овочів, фруктів та молочних продуктів). Молодці, діти! Ви правильно стежите за зубками. А от хто не має таких звичок, той ризикує відчути, що таке зубний біль. А це, я вам скажу чесно, дуже неприємне відчуття. Хворий зуб болить, бо він просить нас про допомогу. Хто ж допоможе в такому випадку, до кого слід звернутися тому, у кого захворіли зубки? (До зубного лікаря). Може, комусь із вас доводилося лікувати свої зубки у такого лікаря? Розкажіть, як це було. Чи боялися ви візиту до лікаря? Як допоміг лікар вашому хворому зубику? Які висновки ви зробили для себе після лікування зубів? (Відповіді дітей.) Наприкінці бесіди педагог висловлює сподівання, що всі діти будуть шанувати свої зубки і завжди радуватимуть всіх довкола своєю приязною, білосніжною, здоровою посмішкою. Фізкультхвилинка Я знаю, як зуби мені доглядати: (Діти стають прямо, взявшись руками в боки.) Слід рот після їжі завжди полоскати, (Імітація полоскання рота.) Щоранку, щовечора чистити зуби, (Імітують чищення зубів вгору-вниз.) Щоб глянуть на них було мило і любо; (Ті самі рухи праворуч-ліворуч.) Що люблять вони більше овочі й фрукти, (Зображення збору фруктів з дерева.) Ніж різні цукерки й подібні продукти. (Розводять руками і заперечно хитають головами.) А як випадково мій зуб захворів, – (Беруться долонями під щоки.) Не варто боятись зубних лікарів. (Погрожують вказівним пальчиком.) Як буду я зубки свої шанувати, (Руки на грудях, легкий уклін.) Вони будуть гарні, неначе солдати, У рівнім стоять білосніжнім строю, (Крокування на місці з високим підніманням колін.) І усмішку всім дарувати свою. (Зупиняються і посміхаються, показуючи в усмішці зуби.) Читання та обговорення літературного твору за темою В. Ладижець Хитрий зуб Ой болить у мене зуб, Бо не хоче їсти суп. Хоче меду, хоче грушку Ще й солодкую пампушку, А якщо дасте сметани – Вмить боліти перестане. Запитання до тексту: Чи сподобався вам цей віршик? Як ви думаєте, чому він називається «Хитрий зуб»? Хто був хитрим: зуб чи його господар? Чого намагався уникнути хлопчик, який вдавав, що у нього захворів зуб? Що б ви порадили такому хитруну? Як би ви вчинили на його місці? Розкажіть, які продукти приносять зубам користь, зміцнюючи їх, а які навпаки – можуть завдати їм шкоди? Тема: «Чистота – ворог хвороб» Мета: учити дітей опікуватися станом власного здоров'я, дотримуватися основних правил гігієни, підтримувати рухову активність; збагачувати знання про вплив на здоров'я гігієнічних процедур, загартування тощо, дати елементарні поняття про деякі хвороби, спричинені недотриманням особистої гігієни; формувати у дітей самоповагу, бажання бути охайним, піклуватися про свою зовнішність, радіти схвальній оцінці інших. Хід заняття Бесіда «Дбай про чистоту» Вихователь. Малята, мені дуже приємно, що ви завжди приходите до дитсадочка охайними та чистими. Як ви думаєте, людина може бути завжди чистою сама по собі, чи про чистоту обличчя та тіла слід дбати? (Про чистоту треба дбати.) Так. Коли ви були зовсім крихітними немовлятами, хто дбав про вашу чистоту та охайність? (Мама й тато.) Правильно. Адже ви тоді були зовсім безпомічними. Інша справа – зараз. Ви вже підросли, багато чого навчилися, порозумнішали. Хто ж тепер дбає в першу чергу про вашу охайність? (Ми самі.) Молодці. Ну, а всім відомо, буде чистота там, де є вода. Розкажіть, які щоденні водні процедури допомагають вам підтримувати своє тіло та обличчя чистенькими. (Ми умиваємося, миємо вушка, ніжки, ручки, приймаємо душ.) Дуже добре, що ви все знаєте. А чи можете ви мені відповісти, чому чистим бути все-таки краще, аніж брудним? (Хто чистий, той виглядає чепурним, охайним та красивим; з акуратними дітьми нам приємніше спілкуватися; хто чистий сам, не забруднить те, що довкола нього: іграшки, книжки, меблі). Усе це правильно, малята. Але існує ще одна, дуже важлива причина для того, щоб нам бути чистими. Там, де бруд та неохайність, завжди з'являються шкідливі для здоров'я мікроби та віруси. Найчастіше це хвороботворні мікроби, які спричиняють різні, іноді дуже тяжкі, захворювання. Так чи може неохайність завдати шкоди нашому здоров'ю? Поясніть чому? (Кілька дітей виконують запропоноване завдання). Багато хвороб можуть спричинити мікроби, які залишаються на невимитих руках, а також на овочах, фруктах, брудних іграшках. Однією з таких хвороб є, наприклад, дизентерія. Під час дизентерії у діток дуже болить живіт, вони почуваються кволими, недужими. Хворим не дизентерію доводиться тривалий час передувати в лікарні, лежати у ліжку, приймати неприємні, але необхідні ліки. Шкода, що такі малята вчасно не задумуються про те, що хвороби цілком можна було б їм уникнути, якби вони не забували про чистоту… Я думаю, всі зрозуміли, як важливо дотримуватися чистоти не тільки для гарного вигляду, але і для … Чого? (Для здоров'я, для того, щоб не хворіти). Педагог хвалить малят за уважність. Фізкультхвилинка Дорослий читає віршований текст, а діти виконують рухові імітаційні дії відповідно до його змісту. Ось іде мала Наталка, (Звичайна ходьба на місці.) В неї у руках мочалка: (Діти простягають руки вперед.) Їй прийшлося забруднитись, (Знизують плечима.) Значить, добре слід помитись! (Підіймають вгору вказівного пальця.) З чого ж це миття почати? (Змахують долонями перед собою.) Мабуть, з ручок-рученяток. Мийтесь, руки, мийтесь, милі, Не лінись, духмяне мило! (Імітація миття рук від кистей до плечей.) Не стілець дівча сідає, (Присідають на стільчик.) Ніжки в тазик опускає, (Піднімають і опускають ніжки.) Тре мочалка їх завзято – Мають чисті ніжки стати! (Зображують миття ніг уявною мочалкою.) Миє старанно дівчина (Підводяться.) І животик, й шию, й спину. Тре дівчаточко гарненько… (Імітація вимивання згаданих частин тіла.) Ось воно вже і чистеньке! (Малята сплескують у долоньки й обертаються навколо себе.) Творча гра «Розмова з гномиком» Обладнання: брудна іграшка, вбрана в костюм гномика; тазик з теплою водою; рушничок, мило, чистий ляльковий одяг. Вихователь. Малята, сьогодні до нас у гості завітав казковий гномик Бруднульчик. Педагог показує малятам іграшку і веде розмову з групою від імені гномика. Гномик. Добрий день , діти! (Діти вітаються.) Я дуже хочу з усіма вами подружитися. Для початку давайте познайомимося і потиснемо одне одному руку. (Гномик звертається до кількох малят по черзі, але діти відмовляються здоровкатися з ним за руку, пояснюючи це тим, що руку в нього дуже брудні.) Подумаєш, брудні руки! Наче не такі вже вони й брудні… А у вас що, хіба інакше виглядають? (Кілька дітей на прохання гномика показують йому і всій групі свої руки з усіх боків і розповідають про їх вигляд: у нас ручки чисті, гарні, охайні.) Справді? То ви, мабуть, якщо не хочете торкатися моєї руки, не дасте мені ні книжок ваших подивитися з казками, ні іграшок ваших… (Діти підтверджують побоювання гномика, пояснюючи йому, що такими руками він забруднить всі їхні речі.) А, я знаю, що робити! Зараз я руки витру об сорочку – от вони і стануть чистими! (Малята зупиняють гномика, пояснюючи йому, що так робити теж негарно.) І так не гарно, і сяк не годиться. Що ж робити мені? (Діти радять гномику добре помитися з милом.) Із милом? А що таке – мило? Для чого воно? (Мило – це такий предмет гігієни, ним гарно відмивається всякий бруд та мікроби, і тіло робиться чистим та пахучим.) Знаєте, малята, мені соромно признатися, але я жодного ще разу в своєму житті не мився милом… Може, ви допоможете мені це зробити? А згодом я і сам навчуся, чесне слово! Діти погоджуються допомогти гномикові. Педагог дістає тазик з теплою водою. Діти приносять мило та рушничок. Малята роздягають ляльку, вимивають її та витирають рушничком, а потім одягають у чисте вбрання, коментуючи свої дії. Наприкінці гри гномик дякує малюкам, милується собою чистим в дзеркалі, подає руку всім діткам. Малята дають гномику нове ім'я (Чистунчик) і разом граються іграшкою. Тема: «Дбаю про охайність» Мета: учити дітей свідомо ставитися до особистої гігієни; формувати поняття, що охайна зовнішність – показник поваги людини як до самого себе, так і до оточуючих; виховувати позитивне ставлення до своєї зовнішності; підтримувати прагнення до самостійності в самообслуговуванні, радість та задоволення від своєї практичної спроможності; викликати цікавість до тематичних літературно-художніх творів, учити дітей сприймати їх зміст; формувати інтерес до власного вигляду, вміння зважати на оцінку, яку дають йому інші. Хід заняття Читання та обговорення літературного твору за темою. О. Іваненко Що Ромко їв? Ромко тільки декілька днів тому почав ходити до дитячого садка, і все йому там нове та дивне і не так, як удома. Удома він сам собі бігає, а мама біля печі порається, пере білизну, шиє, батько на роботі, і ніхто не звертає на нього уваги; захоче їсти – підбіжить, мама дасть що-небудь, він зі шматком знов на подвір'я, на вулицю, і тільки вже ввечері і мама, і батько вільні. Мама аж лякається, що такий замурзаний та брудний він за день зробився. А в садку все інакше. І їдять, і гуляють разом, і займаються у свій час. І перед сніданком, перед обідом усім вихователька наказує руки мити. Ніяк не може звикнути до цього Ромко. «Нащо це потрібно, – думає він, – та й набридає воно, – все мий та мий». Уже декілька разів помічала вихователька, що Ромко з брудними руками за стіл сідав. - Ромку, що це ти їси, – питає раз, – та ще таке смачне, що й пальці облизуєш? - Хліб із маслом, – поважно відповів Ромко. - А ще що? - Як що? Більше нічого. - А в руках у тебе що є? - Нічого немає. Сама булка. Підняла вона тоді Ромкову руку вгору, а вона аж чорна, бо грався він перед сніданням із дітьми – копали землю, будували залізницю. - Он бачиш, скільки бруду, а ти його їси. А знаєш, це ж усе малесенькі-малесенькі тварини під твоїми нігтями та на пальцях. От ходімо, я тобі через скло збільшуване покажу, а то їх простим оком не видно – надто малі. Від цих тварин у тебе всякі хвороби будуть. Взяла за руку, повела в іншу кімнату, а там не столі така штука стоїть - мікроскоп зветься. Вихователька зрізала кінчик брудного нігтя у Ромка, поклала на маленьке скло і показала в мікроскоп. - Ой-ой-ой – вони всі рухаються, живуть, це в мене під нігтями було… - Ото ж бо й є, і разом із хлібом до тебе в рот і в шлунок потрапляють, бо ти рук не миєш. Як заплаче Ромко: - Я боюся! – кричить. Заспокоїла його вихователька, а з того часу і в садку, і вдома Ромко завжди перед їдою руки миє. Запитання до тексту: Чи дбав про чистоту своїх рук хлопчик Ромко до того, як він став ходити до дитсадка? Які почуття він викликав у мами щовечора? Чому? Чи поділяєте ви думку про те, що ходити брудним негарно і шкідливо для здоров'я? Розкажіть, як виховательці вдалося пояснити Ромкові, що ходити з немитими руками, а тим більше їсти ними, не можна. Чи буваєте ви іноді такого вигляду, яким був Ромко вдома? Коли ви повертаєтеся додому брудними? Які частини тіла ви можете вимити без допомоги дорослих? Що помити вам поки що допомагає мама або тато? Дидактична гра «Коли і що треба мити?» Дітям пропонується продовжити речення. Я мию ручки … (перед їдою, після гри в піску, після вбиральні). Я мию ніжки … (перед сном, щовечора, після прогулянки босоніж). Я вмиваюся … (кожного ранку, щовечора, якщо я забруднився під час їди). Я купаюся … (часто, регулярно; завжди, коли брудний). Під час гри малята можуть пропонувати різні варіанти продовження речень. Потім ті діти, які були малоактивні, можуть узагальнити все, що сказане раніше їх товаришами. Логічна гра «Можна це робить чи ні – розкажи і поясни» Діти стоять півколом перед вихователем. Педагог звертається до малят із запитаннями. Якщо вони згодні з почутим, то плескають у долоні, а якщо ні – тупають ніжкою. Під час гри бажаючі малята пояснюють власну точку зору на кожне питання. Можна прийти в гості з брудним та невмитим обличчям? Можна лягати спати з брудними ніжками? Можна носити в кишеньці носову хусточку? Можна, купаючись, обійтися без мила? Можна не мити вуха, якщо це тобі не подобається? Можна ділитися своїми іграшками з тим, у кого дуже брудні руки? Можна ходити з чистими руками, ногами, обличчям, але в брудному одязі? Можна добре викупатися у маленькому тазику? Логічна гра «На дотик впізнаю – покажу, що маю» Обладнання: предмети гігієни; торбинка з непрозорої тканини. Вихователь непомітно для дітей кладе в торбинку якийсь із предметів гігієни (мило, гребінчик, мочалку, зубну щітку тощо). Потім дорослий викликає одного бажаючого малюка і пропонує йому дослідити вміст торбинки на дотик і, не називаючи предмета, який у ньому, показати, як він цією річчю користується. Решта малят повинні відгадати даний предмет і повторити відповідні рухи за тим, хто їх показував. Після цього дитина дістає річ із торбинки. Малята переконуються, правильно гравець визначив його чи ні. Потім вихователь кладе до торбинки іншу річ. Наступний малюк виконує аналогічні дії. Гра починається спочатку. Тема: «У моїй кімнаті – лад» Мета: формувати свідоме та дбайливе ставлення до своїх речей, до предметного оточення (одягу, взуття, іграшок, предметів гігієни, меблів тощо), виховувати здатність до самоконтролю; розвивати у дітей уміння пишатися своїми чеснотами; закріпити поняття про те, що предмети вжитку потребують бережливого ставлення з боку їх господаря, сприяти формуванню у малюка позитивних звичок. Хід заняття Бесіда «Для краси та затишку» Вихователь. Малята, у кожного з нас є дуже багато різних речей: це іграшки, предмети вбрання, книжки, олівці, рахункові палички. І хоча ці речі не вміють розмовляти, але їхній вигляд часом розповідає нам дуже добре про їх господаря. Ви спитаєте мене, як це може бути? А ось так. Наприклад, заходимо ми в кімнату – і бачимо: іграшки, багато з яких поламані, всюди про розкидані; зім’ятий та забруднений одяг недбало валяється на стільці та під ним, шкарпетки взагалі лежать на підлозі в різних кутках кімнати, а на столі – розірвана та обмальована книжка з казками… Тут-таки й посуд немитий стоїть, і коробки різні, незрозуміло для чого. Ми не знаємо, що за хлопчик чи дівчинка живе в цій кімнаті. Але подумайте і скажіть: дивлячись на кімнату, ми можемо зрозуміти, який він? Що точно можна сказати про таку дитину? (Вона неакуратна, неохайна, недбала, не шанує свої речі; не піклується про порядок та лад у своїй кімнаті.) Чи хотілося б вам дружити з таким малюком? Діти, у кожного з вас, певно, є власний куточок або навіть своя власна дитяча кімната, де ви проводите вдома досить багато часу. Розкажіть, чим ви займаєтеся у ній? (Відповіді дітей.) подобається вам ваша кімната? Хто хоче розказати, яка в нього кімната? Мабуть, кожному б хотілося, щоб його кімната була затишною та гарною. Але ви вже величенькі і, звичайно, знаєте, що сам по собі порядок в оселі не з'явиться, а про нього треба … Що робити? (Дбати, піклуватися.) Так. Як же дбають про лад у кожній житловій кімнаті, що роблять у ній? (Витирають пил, миють підлогу, прибирають пилососом, поливають квіти, застеляють постіль, прибирають іграшки.) Розкажіть, хто наводить лад у вашій кімнаті? Чи допомагаєте ви в цьому мамі (бабусі)? Яким чином та як часто ви це робите? (Відповіді.) Чи прикрашаєте ви свою кімнату до свят разом із кимсь із дорослих? Як ви це робите? У якої людини (дитини), на вашу думку, у кімнаті завжди порядок? (В охайної, старанної, чепурної, дбайливої, працьовитої.) Чи можете ви відверто сказати так про себе? Чому? (Відповіді.) Фізкультхвилинка «Я про власні речі дбаю» Я про власні речі дбаю: І завжди, як скінчу гру, Іграшки всі поскладаю, Їх на місце приберу. (Присідають і імітують збирання іграшок з підлоги та складання їх.) Із прогулянки вернуся (Підводяться і крокують на місці.) В черевичках я брудних – То почистить не боюся – (Нахил вперед – показують на взуття.) Слід же шанувати їх! (Присідають, зображують чищення черевичків щіткою.) Одяг вішаю охайно, (Імітують вішання одягу на спинку стільця.) Бережливо на стілець, Про порядок пам’ятаю – (Розводять руки в сторони.) Ось який я молодець! (Обертаються на місці й сплескують у долоньки.) Дидактична гра «Покажи, що ти вмієш» Дорослий нагадує дітям, що в дитсадочку в них також є своя, спільна – групова кімната. Діти пригадують, хто з працівників дитячого садка наводить у ній лад, та доходять висновку, що працю цих людей треба поважати. Потім вихователь пропонує бажаючим дітям взяти участь у добрій справі наведення порядку в кімнаті. У процесі гри педагог звертає увагу всіх дітей на результати трудових дій їх товаришів. Тиждень безпеки дитини Тема: «Безпека на дорозі» Мета: продовжувати вчити дітей безпечній поведінці на дорозі, виконанню правил дорожнього руху; формувати початкові уявлення про поведінку на вулиці; знайомити з основними правилами поведінки пішохода; виховувати дисциплінованість, уважність та відповідальність за свої дії. Матеріали: кілька червоних прапорців для здійснення екскурсії до пішохідного переходу. Попередня робота: розглядання плакату «Безпека на дорозі», вивчення віршів, направлених на виконання правил перетину вулиці. Хід заняття Вихователь. Діти, ось послухайте малесенького віршика-загадку: Що за конику полосатий На дорозі коло хати? «Зебра», кажуть, уляглась – Звідкіля вона взялась? «Зебра» в нас на переході – Та чи є така в природі? Ну то що це за звір ліг на перехресті? (Пішохідна розмітка «зебра».) Так, звичайно, «зеброю, називають пішохідний перехід. А чому, як вам здається? (Відповіді дітей.) Сьогодні в нас незвичайне заняття: ми вирушимо до пішохідного переходу та будемо спостерігати за дорожнім рухом. Екскурсія вулицею до пішохідного переходу Пройду по Абрикосовій, Зверну на Виноградну я, І на сливовій вулиці Я постою в тіні. Що це таке, діти? Абрикосова, Виноградна… Так, це назви вулиць. Але такі назви можуть бути у Фруктовій країні. А ми з вами живемо у звичайній країні – Україні, тому і назви вулиць у нас звичайні. Кожен з вас живе на вулиці, яка має певну назву. Давайте зараз промовимо разом, але кожен промовить назву своєї вулиці. От ми і повторили вашу адресу. А наш дитячий садок теж має свою адресу. Розташований він на вулиці Центральній. Поряд із цією вулицею є й інші вулиці, які сходяться докупи, перетинають одна одну. По вулицях ходять люди, їздять машини. Як вони розминаються одні з одними, ми сьогодні будемо спостерігати. Діти парами йдуть у супроводі двох дорослих людей. Супроводжуючі тримають червоні прапорці. Усіх дітей необхідно перерахувати. Під час походу вихователь часто зупиняє групу та звертає увагу малюків на розмаїття транспорту, ставить запитання щодо його найпростішої класифікації; підкреслює, що водії дотримуються правил дорожнього руху. Отже, вулиця поділяється на дві частини – проїжджу і пішохідну доріжку. По проїжджій частині їздять машини, автобуси, а по пішохідній доріжці ходять люди. От і ми йдемо по пішохідній доріжці. Діти, а як переходити вулицю, коли немає світлофора? Вулицю можна перейти не лише за допомогою світлофора, а й за допомогою дорожніх знаків, намальованого пішохідного переходу (білі лінії – зебра) , за допомогою прапорців червоного кольору і за допомогою міліціонера-регулювальника. Після того як діти розмістяться поряд із переходом, вихователь звертає особливу увагу дітей на поведінку пішоходів під час перетинання вулиці. обговорюються також і ситуації порушення пішоходами правил переходу, якщо вони трапилися на очах у дітей. Вихователь пропонує дітям прочитати віршики, присвячені пішохідному переходу та правилам перетину дороги. Підсумок заняття: Пішохід – повноправний учасник дорожнього руху, а тому він повинен виконувати всі необхідні правила, щоб не стати причиною дорожньої пригоди та зберегти своє життя. Тема: «Небезпечні предмети в руках дітей» Мета: продовжувати вчити дітей користуватися найпростішими побутовими приладами, правильно тримати ножиці, направляючи їх в безпечному напрямку (вперед і від себе); вправляти у вирізанні паперу, керуючись напрямком, створеним під час згину смужки, зрізати та заокруглювати кути; розвивати дрібну моторику пальців, виховувати працелюбність, уміння доводити розпочате до кінця. Вид діяльності: самостійне виготовлення аплікацій «Пірамідка» та «Гілка горобини». Обладнання: ножиці, клей, серветка, заготовки для аплікації. Попередня робота: бесіда з правил дотримання техніки безпеки при користуванні гострими, колючими та ріжучими предметами, відпрацьовування імітаційних рухів «холостого» різання. Хід заняття Вихователь. Діти, я пропоную пограти зі мною в «Поле чудес». Перед вами стоїть закрита шухлядка. Відгадайте, що там? Цей предмет невеличкий. Його зроблено з металу. Він має два гострих ріжучих леза. Ним користуються швачки. У нього два кільця, два кінця, а посередині цвяшок. Так, звичайно, це ножиці. Зараз ми будемо ними працювати, вони допоможуть нам виготовити картинку. Фізкультхвилинка Діти повторюють рухи за вихователем: Голка бігла вгору-вниз – (діти бігають урозсип, намагаючись не натикатися одне на одного) Гей, малюче, бережись! Крають ножиці тканину – (рухи руками вгору-вниз) Закінчили біганину. (повертаються до роботи). Процес творення Діти виконують саморобку «Пірамідка» (молодші діти) та «Гілка горобини» (старші діти). Підсумок заняття: При користуванні ножицями, голкою чи іншими гострими предметами необхідно дотримуватися вимог безпечного користування. Після роботи все приладдя треба сховати в безпечне місце. Тема: «Якщо ти вдома сам» Мета: вчити дітей поводженню у випадку, коли вони залишились самі удома, а в двері хтось дзвонить; вчити користуватися вічком, вправлять в розмовах по телефону у разі якоїсь нестандартної ситуації (наприклад, під час намагання злочинців проникнути до приміщення); формувати уявлення про безпечне спілкування з незнайомцями та надати варіанти правильних відповідей; виховувати обережність та обачність. Хід заняття Читання казки «Вовк та семеро козенят» Вихователь. Як ви гадаєте, якої помилки припустилися козенята? Так, звичайно, вони повірили вовкові, бо він говорив тонесеньким матусиним голоском. Трапляється, що і в житті у двері дзвонять і також лагідним голосом прохають відчинити. Чи можна довіряти людині з тієї сторони дверей? (Ні.) Що допоможе вам дізнатись, хто дзвонить у двері? Так, дверне вічко. Перш ніж запитати, хто прийшов, слід глянути у вічко, підтягнувши стілець. Але будьте обережні – не впадіть із стільця! Та ось ви побачили, що за дверима стоїть зовсім нестрашна мала дівчинка і просить відчинити та дати їй водички. Які будуть ваші дії? Так, правильно, не відчиняти! Дівчинці дадуть водички і в іншому домі, де є вдома дорослі. Фізкультхвилинка Нумо в коло всі малята – (шикуються в коло та підстрибують, руки в боки). Разом будемо стрибати на двох ногах. Нахилились вправо-вліво (нахили тулуба в сторони). А тепер усі присіли! (присідання). Вихователь. А ще я хочу вам сказати, що коли ви вдома самі, а до телефону кличуть когось із дорослих – ні за що не зізнавайтеся, що батьків немає. Скажіть, що вони зателефонують, як тільки звільняться. Ось послухайте, як в подібному випадку дотепно відповіло цуценятко. Песик Гавчик Вийшла мама в магазин – Вдома Гавчик був один. Задзеленькав телефон – Гавчик враз забув про сон! - Алло-алло! Це хто говорить? Тато де? Та ось він ходить! Він подзвонить вам пізніше, Не турбуйте мене більше! Як ви гадаєте, чи ґречно повівся Гавчик із співбесідником? (Ні, негарно). Але його поведінка виправдана, бо саме в такий спосіб можна обманути злочинця, а добра людина й сама зрозуміє, що ваша нечемна відповідь вимушена обставинами. Підсумок заняття: Залишившись вдома без дорослих, жодній людині, окрім рідних, двері відчиняти не можна! Це правило розповсюджується також на знайомих та людей у формі (лікарів, міліцію, військових). Правило – «Коли я вдома сам, двері не відчиняю нікому!» Тиждень гарних манер і здорових звичок Тема: «Не хочеться, а треба» Мета: формувати у дітей прагнення виявляти терплячість, здатність витримувати певний час вольову та емоційну напругу, чекати обіцяне, поводитися морально та справедливо. Бесіда «Терпіння та витримка – гарні риси» - Діти, чи буває так, що вам кажуть: «Зачекай, будь ласка, потерпи трохи, наберись терпіння, підожди»? (Стверджувальна відповідь.) Хто зможе пригадати такі ситуації, коли вас прохали потерпіти, зачекати, та розповісти нам усім про них? (Двоє-троє дітей виконують завдання.) Розкажіть, як ви зазвичай реагуєте на такі прохання дорослих? Ви намагаєтеся виконати їх чи вам байдуже до того, про що вас просять? Чому? Чи завжди вам буває легко та просто чекати й терпіти? (Відповіді, пояснення.) Справді, діти. Часом терпіння та очікування чогось потребує великої сили волі. І від того, яка людина, дитина – вольова чи ні, залежить, зуміє вона впоратися зі своїми примхами, бажаннями та капризами чи не зуміє. Розкажіть, чи завжди вам вистачає терпіння, коли ви, наприклад, малюєте, а малюнок у вас не виходить так, як вам хотілося б. Коли хочеться їсти, а до обіду ще ціла година? Коли кортить погуляти, а на вулиці періще і періще дощ? (Відповіді.) Чи доводилося вам спостерігати за малятами, у яких терпіння немає взагалі? Це найчастіше немовлята, зовсім крихітні малюки чи трохи старші дітки, такі, як ви, а може, й доросліші? (Це дуже маленькі діти.) Розкажіть, як зазвичай поводиться нестримана, нетерпляча дитина. (Вона набридає іншим своїми проханнями, кричить, плаче, вередує або сердиться, звертає на себе увагу інших людей.) Як ви думаєте, чи справляє гарне враження така вереда? Як почуваються мама або тато, діти яких, не маючи терпіння, весь час щось канючать, просять: то пити їм давай негайно, то їсти, то холодно їм, то спекотно, то їм треба щось терміново купити, то ще щось? (Педагог підводить дітей до висновку: батькам неприємно і незручно, коли їхня дитина поводиться занадто нетерпляче.) Так, малята: їм справді соромно за таку поведінку доньки чи сина. А іноді трапляється так, що і сама дитина розкаюється у власній нетерплячості і думає: «Ну, чому я не зміг зачекати, чому знову вередував?». Хто з вас згодний зі мною? (Відповіді.) Розкажіть, чи намагаєтеся ви виховувати в собі вміння чекати, терпіти? (Так.) Терплячість, діти, – це не тільки вміння поводитися виховано та чемно серед інших людей, ця риса допомагає вам рости наполегливими, старанними, доводити розпочату справу до кінця. Наприкінці бесіди діти роблять висновки: слід обов’язково виховувати в собі терплячість, щоб виглядати чемним, уміти чекати, старанно виконувати доручену справу. Фізкультхвилинка «Весела зарядка» Ручки по черзі я піднімаю, (Випрямлені руки почергово підіймають вгору.) Потім у сторони їх розставляю. (Так само почергово відставляють прямі руки в сторони.) Ручка вгору – раз, друга вгору – два, В сторону – одна, в інший бік – друга. Тупає ніжка одна – раз, два, три. (Руки на поясі. Почергове притупування.) Тупає ніжка друга – раз, два, три. Кроком йду вбік – до вікна – до стіни. (Приставний крок в сторону в протилежних напрямках.) Кроком йду вбік то туди, то сюди. Логіко-математична гра-тест «Чи терплячий ти?» Діти відповідають на запитання вихователя й одночасно розкладають лічильні палички: на кожну стверджувальну відповідь вони кладуть синю паличку, а на кожну заперечну – червону. Запитання до гри: Ти вдягаєшся завжди старанно та дбайливо? Мама заборонила їсти цукерки, доки не поїси борщ. Ти послухаєшся маму? Коли ти хворієш, то рідко жалієшся на своє погане самопочуття? Тобі купили книжку для розфарбовування. Ти будеш зафарбовувати кожну картинку повністю і тільки потім братимешся за іншу? Як ти думаєш: узимку по слизькій стежці треба йти не поспішаючи, обережно? Ти вирішив полити у своїй кімнаті квіти. Ти поллєш їх усі? Чи погано, на твою думку, мити руки похапцем, надто швидко і не досить ретельно? Ти мовчки терпітимеш, коли тобі робитимуть болючий укол? Чи завжди ти прибираєш пірамідку, склавши її в правильному порядку? Стомлена мама пропонує тобі дослухати її казку завтра. Ти погодишся на це? Відповівши на всі запитання, діти підраховують та порівнюють кількість паличок кожного кольору і, спираючись на пояснення дорослого, роблять висновки про себе. Педагог пояснює, що якщо в них вийшло більше синіх паличок, то вони – молодці, бо досить терплячі та сумлінні дітки, а якщо – червоних, то їм треба виховувати в собі терплячість, бути більш наполегливими. Дітей, які дали більше заперечних відповідей, можна похвалити за правдивість та щирість. Гра на розвиток дрібної моторики «Розсортуй ґудзики» Дорослий дістає ігрове приладдя – дві невеличкі посудини і ставить їх перед двома ляльками, що сидять на килимку. Потім він висипає на килимок ґудзики двох кольорів і пропонує дітям зібрати та поскладати їх у посудини, розсортувавши згідно з кольором. Ой, ой лишенько: ляльки Розсипали ґудзики! Треба діточкам-малятам Всі ці ґудзики зібрати. Ґудзички усі червоні Слід нам класти в миску Тоні, А ось лялечці Людмилі Ґудзики складати білі. Тож тепер часу не гайте, А до справи приступайте, Допоможе вам уміння, І терпіння, і сумління! По закінченні виконання ігрового завдання педагог хвалить дітей за старанність, а кілька малюків можуть розповісти, чи знадобилось їм терпіння, щоб довести цю справу до кінця. Тема: «Я плекаю у собі кращі якості людські» Мета: формувати в дітей уявлення про загальнолюдські моральні цінності, виховувати чуйне та доброзичливе ставлення до інших людей та живої природи. Хід заняття Читання тематичного літературного твору В. Струтинський Сідайте, будь ласка «Гур-гур-гур!» – весело гуркотів автобус. Сергійко сидів у м'якому кріслі і пильно розглядав малюнки в новенькій «Азбуці». Аж ось і зупинка. Двері розчинилися, і до салону зайшла тітонька. - Сідайте, будь ласка, – враз підхопився Сергійко. - Велике тобі спасибі, – сказала тітонька й опустилася на звільнене місце. На сусідні вулиці автобус знов зупинився. Зайшла старенька бабуся. В одній руці – білий вузлик, у другій – палиця. - Сідайте, бабуню, – підвелася тітонька. - Дякую, – сказала бабуся й, полегшено зітхнувши, сіла. А Сергійкові стало так приємно, ніби це він поступився бабусі місцем. Тим часом автобус поїхав далі. Сергійко мав уже виходити, як до салону, міцно тримаючись за мамину руку, увійшла зовсім маленька дівчинка. - Ходи сюди та сідай, моє ластів'ятко, – сказала бабуся. А дівчинка ще і говорити не вміє. Блимає оченятами й мовчки усміхається. - Спасибі вам, бабусю! – сказала за дівчинку її мама. Сергійкові здалося, що це і йому подякували. Вийшов він з автобуса. Помахав усім пасажирам рукою. А автобус: «Гур-гур-гур! На все тобі краще, Сергійку!» Запитання та завдання до тесту: Чи сподобалося вам оповідання? Якими людьми були його герої – злими та байдужими один до одного чи добрими і чуйними? Доведіть свою думку. Як ви думаєте, чому в Сергійка був хороший настрій, чому в нього було приємно на душі? Які добрі, чарівні слова згадані в оповіданні? Хто і кому їх говорив? Чи сподобалося б вам подорожувати на такому автобусі? Який учинок Сергійка ви повторили б? Дидактична гра «Чесноти та вади» Діти розглядають картки із зображенням різних звірів, героїв казок і називають їх, а потім за допомогою вихователя обговорюють їхню вдачу, зовнішність тощо та відзначають позитивні й негативні риси кожного персонажа, його чесноти та вади. Образотворча робота «Добрий та сердитий» Діти ще раз уточнюють, що доброзичливість, привітність, лагідність – це людські чесноти, а неприязність та злість – це вади. Педагог запитує дітей, відрізняються зовні обличчя доброї та сердитої, недоброзичливої людини. Після цього дорослий пропонує зобразити обличчя доброго та сердитого чоловічка за його зразком. Діти виконують роботу кольоровими олівцями або фломастерами. По закінченні малювання вихованці порівнюють вигляд своїх чоловічків і розповідають, кого з них вони вважають трішки схожим на себе, а хто з них – зовсім не схожий на них та чому саме, через які свої вади. Тема: «Важлива риса – совість» Мета: формувати у дітей прагнення бути справедливими, поводитися морально, прислухатися до свого внутрішнього голосу, поступатися своїми бажаннями заради інших. Хід заняття Бесіда «Що таке совість? Що таке справедливість? Вихователь. Діти, як ви думаєте, чи важливо завжди бути справедливим? (Так.) Справді, діти. Зрозуміло, що кожний із нас добре ставиться до самого себе. Кожному хочеться, щоб у першу чергу було саме йому добре, щоб здійснювалися його бажання, щоб його хвалили та любили, оточували турботою і ласкою. Кому з вас приємно, коли інші ставляться до вас чуйно, виявляють стосовно вас доброту, щедрість, розуміння, допомагають та співчувають вам? (Відповіді дітей.) Правильно. Та разом з тим, кожний із вас – чи то ви хлопчик, чи дівчинка, дошкільня, школяр, чи навіть доросла людина – має зважати на думку та настрій, стан і проблеми інших людей, тих, які поруч із вами, тих, хто зустрічаються на вашому життєвому шляху. Ось що значить бути справедливим, совісним, бути гарною людиною. Як ви вважаєте, кожній людині слід думати та турбуватися тільки про себе чи й про інших? У якому разі ви вважатимете себе справедливою і совісною дитиною? Поясніть свою думку. (Педагог допомагає дітям сформулювати й дати потрібні пояснення.) Кажуть, що в черствої, байдужої людини, яка занадто любить себе і не зважає на інших, немає совісті. Як називають таку людину? (Безсовісною.) Чи хотілося б вам, щоб вас усі довкола вважали безсовісною та несправедливою дитиною? (Заперечна відповідь.) Звичайно, ставлення тих,хто вас оточує, залежить не тільки від вашого вигляду, але й від вашої поведінки. Наприклад, у дитячому садочку більшу повагу та прихильність, тобто більший авторитет серед дівчаток і хлопчиків, здобуде той, хто є добрим і привітним, не свариться під час спільної гри, не ображає інших дітей, а виявляє до них доброзичливість, той, хто в разі потреби здатний поспівчувати своїм товаришам, допомогти їм, поділитися іграшкою чи доброю порадою. Ви знаєте про це? (Так.) Розкажіть про свою поведінку в дитсадку. Чи є підстави й причини в діток нашої групи вважати вас справедливим, чуйним, совісним малюком? Що ви робите для того, щоб допомогти, підтримати ваших однолітків із групи, здобути їхнє визнання та вірну дружбу? (Заслуховують відповіді та розмірковування усіх малят, за бажанням.) Педагог хвалить дітей і висловлює сподівання, що вони виростуть гарними людьми й завжди вчинятимуть так, як підказує їм їхній внутрішній голос – совість. Робота з літературним твором В. Нестайко Руденький На дитячому майданчику гралися двоє хлопчиків і дівчинка. Бабуся дала кожному по цукерці. Чорнявий хлопчик похапливо тицьнув цукерку до рота. Тим часом дівчинка і руденький хлопчик свої ще тільки розгортали. Враз чорнявий хлопчик вихопив у дівчинки цукерку і дременув у під’їзд. Дівчинка зойкнула, скривилась і заплакала. Руденький подивився на дівчинку, тоді на свою цукерку, тоді знову на дівчинку, тицьнув їй цукерку і швидко пішов геть. Наче боявся, що вона поверне її. Коли він проходив повз дідуся, який сидів на лавочці і все бачив, дідусь усміхнувся до нього і сказав: - Ти зробив правильно. Ти хороший хлопчик. Руденький спинився, почервонів. Потім зітхнув: - Ні, дідусю, я не зовсім хороший … Мені хотілося віддавати … Правда! І чого поганим бути легко, а хорошим – важко? Але … але соромно. Дідусь пильно глянув на нього. - Ну, тоді я помилився. Пробач, ти не просто хороший хлопчик. Ти справжній молодець! Бо в тебе є совість. А совість, голубе мій, – це в людині головне. І дідусь ласкаво поплескав його по плечу. Запитання та завдання до тесту: Розкажіть, кого з героїв оповідання ви вважаєте поганим, безсовісним. Який негідний учинок хлопчика свідчить про це, що він зробив? Хто з персонажів твору вчинив добре, справедливо? Хто й за що похвалив руденького хлопчика? Чи згодні ви з думкою дідуся? Перекажіть розмову дідуся та руденького хлопчика. Хто з вас учинив би так, як руденький, якби опинився у подібній ситуації? Як ви думаєте, чи важлива риса – совість? У чому виявляється, є совість у людини чи її немає? Дидактична гра «Ти – справедлива людина?» Діти завершують думку дорослого, висловлюючись про свої наміри в наведеній ним ситуації: Якщо в мене багато цукерок, то я ними з друзями… (поділюся). Якщо я випадково скоїв щось погане, то я в цьому сам… (зізнаюся). Коли я побачу, що хтось збирається зробити щось погане, я його… (зупиню, присоромлю). Коли я почуваюся винною, то завжди прошу… (вибачення). Якщо поруч мене хтось засмучений і плаче, я його… (втішу, заспокою). Якщо хвалять не мене, а когось іншого, то я не буду… (злитися та заздрити). Якщо мені друзі допомагають, то я за це їм буду… (вдячний). Якщо я забуваю про свою обіцянку, то мені дуже… (соромно).